Відомо, що в Україні знайдене одне з найдавніших доісторичних картографічних зображень (пам`ятка епохи пізнього палеоліту 15-13 тис. років) - так звана "межиріцька карта", різьблена на бивні мамонта, у вигляді семантико-прагматичного зображення річки, 4-х жител, гори, поля. Це комунікативне зображення засвідчує факт пізнання навколишнього середовища, виникнення особливого засобу спілкування за допомогою знаків, вказує на графічну, змістовну та просторову визначеність мови карти ще в сиву давнину, існування наочно-образної форми мислення, що набагато випереджає виникнення фонетичних засобів передачі інформації, зокрема, писемності.
Наукові основи точної картографії (власне геодезичні її основи) на теренах України сягають своїм корінням у XVII - XVIII ст., адже практичну геометрію (прообраз курсу геодезії) викладали математики по-суті у всіх провідних вузах Європи і, зокрема, в Києво-Могилянській академії, Харківському колегіумі, Львівському університеті. Свідчення про геодезичні знімання для потреб картографічного вивчення території і комплексного дослідження земель на теренах України датуються 1720 р. Ці роботи з 1739 р. очолював Географічний департамент Російської Академії наук. Однак, незважаючи на запровадження з кінця XVIII ст. переважно військово-топографічними службами Росії, Австрії і почасти Польщі мензульних зйомок на підставі тріангуляційних вимірів і складені в результаті цих робіт карти Польщі (1:700000, 1772 р.), Прусії (1:520000, 1770-77рр.), Європейської Росії (1:840000, 1796-1816 рр.) на яких були відображені всі Українські землі, що перебували у складі цих держав, початок серйозної підготовки кадрів і становлення вищої картографічної освіти в Україні слід пов`язувати з заснуванням у Києві університету св. Володимира. До речі, у 1834 р. серед 56 студентів першого набору було 2 вихованці училища землемірів, що закінчили гімназійний курс.
Кафедра заснована у 1838 р. при фізико-математичному відділенні філософського факультету створеного у Києві університету св. Володимира як кафедра астрономії, що невдовзі дістала назву "астрономії та геодезії". На протязі перших, більш ніж 30 років її існування, астрономо-геодезичні визначення на території України були виключним напрямом дослідницької роботи кафедри.
В.Ф.Федоров був першим директором заснованої в 1845 р. астрономічної обсерваторії Київського університету.
В 1869 р. короткий час в Київському університеті на кафедрі астрономії та геодезії працював відомий російський астроном Ф.А.Бредихін (1831-1901 рр.), під керівництвом якого в Україні до 1917р. була створена вперше мережа гравіметричних пунктів (близько 10).
Кафедра функціонувала на протязі всього періоду існування університету: збереглась, навіть, після його докорінної реорганізації у 1920р., в Київському вищому інституті народної освіти (з 1926р. - "КІНО"), де на одному з трьох новостворених факультетів у Відділі природничих наук існував фізико-математичний підвідділ з астрономо-геодезичним циклом.
Після чергової реорганізації, у 1933 році було відроджено Київський державний університет (з 1939р. КДУ ім. Т.Г.Шевченка), у складі якого було засновано геолого-географічний факультет. З цього часу кафедра геодезії відокремилась від кафедри астрономії і разом з кафедрами фізичної та економічної географії затвердилась на географічному відділенні цього факультету, обслуговуючи навчальний процес та здійснюючи наукову роботу, зокрема з точного нівелювання.
Робота кафедри була перервана війною, яка спричинила величезні матеріальні збитки університету, була зруйнована лабораторія геодезії та картографії і знищене цінне навчальне та наукове геодезичне обладнання. Університет було евакуйовано в Кизил-Орду. Після повернення з евакуації у 1944р. кафедра одержала назву "геодезії та картографії" і на ній, у складі виділеного в самостійний географічного факультету, було відкрито підготовку кадрів з вищою освітою за спеціальністю "картографія". Розподіл та навчання по кафедрі геодезії та картографії почали здійснюватися з загального потоку студентів факультету з 1946-47 н.р. Окремий набір студентів (25 чол. щорічно) зі спеціалізацією на І курсі почав здійснюватися з 1964р. Перший випуск картографів заочного відділення відбувся у 1960р., а окремий набір почав здійснюватися з 1967-68 н.р. Їх випуск продовжується починаючи з 1974р. Кількість випускників стаціонарної форми навчання в 1996р. становив 691 чол., заочній - 633 спеціалісти. З цієї кількості випускників, 7 чол. стали докторами наук, 1 член-кор. НАН України. З 1997р. на географічному факультеті розпочато багатоступеневу підготовку кадрів: бакалаврів з трьох базових напрямків освіти в т.ч. з геодезії, картографії та землевпорядкування, а також спеціалістів з 11 спеціальностей та магістрів, зокрема з картографії.
Кафедра забезпечує проведення навчальних практик студентів у Богуславському гідрологічному стаціонарі Київської області (з 1998 р.) та на базі табору Мрія у с. Плюти Обухівського р-ну Київської обл. (з 2000 р.).
Структура і зміст навчального плану: з 1998 року кафедра здійснює підготовку спеціалістів за єдиним, узгодженим з усіма напрямами підготовки на факультеті навчальним планом, який передбачає 1526 год. обовўязкових гуманітарних та соціально-економічних дисциплін; 956 год. фундаментальних загальнонаукових дисциплін; 1802 год. професійно-орієнтованих дисциплін та 2546 год. фахових дисциплін, що включають 752 години спецкурсів та семінарів, які забезпечують відповідний рівень підготовки бакалаврів при 8-семестровому, спеціалістів при 9-семестровому та магістрів при 10-семестровому навчанні, враховуючи навчальні та виробничі практики студентів.
До блоку гуманітарних та соціально-економічних дисциплін відносяться: історія України, ділова українська мова, географія культури, філософія, географія релігії з основами релігієзнавства, мікро- та макроекономіка, економіка природокористування, політична географія з основами політології, основи права, соціологія, теорія та практика менеджменту, основи психології, основи педагогіки, іноземна мова.
Фундаментальні дисципліни: вища математика, основи програмування та обчислювальної техніки, фізика з основами геофізики, хімія з основами геохімії, основи екології, геологія загальна та історична.
Професійно-орієнтовані дисципліни: загальне землезнавство, геоморфологія та палеогеографія, метеорологія та кліматологія, загальна гідрологія, грунтознавство, біогеографія, ландшафтознавство, основи суспільної географії, соціально-господарська комплексологія, соціальна географія, фізична географія материків та океанів, фізгеографія України, географія світового господарства, регіональна економічна і соціальна географія, економічна і соціальна географія України, методика викладання географії, безпека життєдіяльності з основами профпідготовки.
Фахові дисципліни: геодезія, картографічне креслення та оформлення карт, картознавство, радіоелектронна геодезія, топографія, фотограмметрія, проектування та складання карт, фототопографія, математична обробка вимірювань, основи дешифрування АКЗ, загальногеографічні карти, технологія видання карт, тематичні карти, автоматизація картографічних робіт, математична картографія, вища геодезія, економіка та організація картографічного виробництва.
Спецкурси та семінари: основи наукових досліджень, програмування геодезичних задач, картографічний метод дослідження, наукові семінари з картографії та аерофотогеодезії, проектування карт спеціального змісту, геосистемне картографування, космічна картографія, морська картографія з основами гідрографії, глобальні системи позиціювання (GPS), ГІС-технології в картографії.
Блок дисциплін магістерської підготовки: історія і методологія географічної картографії, філософія природознавства, конструктивно-географічні основи природокористування, еколого- та медико-географічне картографування, картографічне моделювання, прикладна фотограмметрія, менеджмент землевпорядкування, екологічна експертиза.
Забезпечуючи навчальний процес з ліцензованої спеціальності 7.070903-картографія, кафедра здійснює також наукову роботу: бере участь у держбюджетній тематиці та виконує госпдоговірні роботи з таких напрямів наукових досліджень: геоінформаційне забезпечення картографічного моделювання та розробки карт для потреб освіти, геодинамічні дослідження, зокрема деформації інженерних споруд, зйомки місцевості, в т.ч. наземні, із застосуванням методів цифрової фотограмметрії при архітектурних вимірах та реконструкціях, комплексне тематичне картографування, зокрема еколого- та медико-географічне картографування України.
Кафедра забезпечує підготовку вищих наукових кадрів через аспірантуру та докторантуру з затвердженої ВАК України спеціальності 11.00.12 - географічна картографія.
Міжнародні зв'язки: кафедра здійснює зв'язки з науковими та освітніми установами світу завдяки участі в роботі Міжнародної картографічної асоціації - МКА (зокрема членом комісії з теоретичної картографії цієї організації є проф. В.О. Шевченко), узгодженню змісту навчальних програм в межах УМО Євразійської Асоціації університетів, організації Міжнародних картографічних конференцій, ініціатором проведення яких, зокрема, в Києві вона виступала в 1996 та 1998 роках, а також організації післядипломного навчання (в рамках спільного українсько-шведського пілот-проекту "Збір та реєстрація даних…"), співробітництву (читання лекцій, спільні публікації) з науковцями Інституту картографії Дрезденського технічного університету та ін., підтримці студентських ініціатив з Європейської географічної асоціації - EGA.
Видавнича справа. Співробітниками кафедри щорічно здійснюється близько 20 публікацій, у т.ч. тези доповідей, статті, монографії, методичні посібники. На базі кафедри видається збірник наукових праць "Картографія та вища школа" (з 1996 по 2000 рр. здійснено 4 випуски). Збірник є виданням, затвердженим ВАК України як фахове з географічних наук. Співробітники кафедри є членами редакційної колегії, зокрема, Молочко А.М. (Вісник геодезії та картографії, Картографія та вища школа), Шевченко В.О. (Картографія та вища школа).
Місце працевлаштування випускників забезпечується завдяки потребам підприємств та установ Укргеодезкартографії, топографічного управління Генерального штабу Збройних Сил України, Укрморкартографії, НАН України, Національного Космічного Агенства України (НКАУ), Держкомзему України, інших міністерств та відомств, а також науково-дослідних і проектних інститутів, що здійснюють розробку проектів та впроваджують у виробництво ГІС-технології.
Серед випускників кафедри різних років - видатні вчені, організатори науки і картографічного виробництва: директор Інституту географії НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор географічних наук Л.Г. Руденко; доктор географічних наук, відомий економіко-географ В.А. Поповкін; доктор історичних наук, відомий географ-етнограф В.І. Наулко; відомий геоморфолог, доктор географічних наук М.Г. Волков; доктор географічних наук, географ, відомий картограф Г.О.Пархоменко; доктор географічних наук, проф. Ю.В. Поліщук - бувший зав. кафедри інженерної геодезії Київського інженерно-будівельного інституту (нині КНУБІА); член-кореспондент Української екологічної академії, доктор географічних наук В.О.Шевченко, конструктивна географія; завідувач кафедри геодезії та картографії, кандидат географічних наук, доцент А.М.Молочко; директор НВП "Картографія", кандидат географічних наук Р.І.Сосса; директор Київського топографічного технікуму В.М.Катющенко та багато інших.
